позбутися

Значення в інших словниках

1. позбутися — позбу́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. позбутися — див. позбуватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позбутися — ПОЗБУ́ТИСЯ див. позбува́тися¹. Словник української мови у 20 томах
4. позбутися — позбу́тися вінка́. Втратити дівочу честь. — Що хочеш дам. Найкращу хустку привезу.— За вашу хустку не одна дівчина вінка позбулася (М. Стельмах). позбу́тися голови́. Загинути. Черниш думав про це. Фразеологічний словник української мови
5. позбутися — ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко)... Словник синонімів української мови
6. позбутися — Позбу́тися, -бу́дуся, -бу́дешся кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. позбутися — ПОЗБУ́ТИСЯ див. позбува́тися¹. Словник української мови в 11 томах
8. позбутися — Позбутися, -будуся, -дешся гл. 1) Избавиться. Позбутись лиха. Рк. Левиц. 2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася. Г. Барв. 276. Словник української мови Грінченка