покудовчений

Значення в інших словниках

1. покудовчений — покудо́вчений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
2. покудовчений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до покудовчити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покудовчений — ПОКУДО́ВЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до покудо́вчити; // у знач. прикм. Його борода, видко, давно не бачила гребеня ані ножиць і стриміла покудовчена, мов розруйноване дроздове гніздо (І. Франко); Хівря без корсета, .. Словник української мови у 20 томах
4. покудовчений — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
5. покудовчений — ПОКУДО́ВЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до покудо́вчити; // У знач. прикм. Його борода, видко, давно не бачила гребеня ані ножиць і стриміла покудовчена, мов розруйноване дроздове гніздо (Фр., І, 1955, 275); Хівря без корсета, .. Словник української мови в 11 томах