помість

Значення в інших словниках

1. помість — по́мість 1 сполучник неначе незмінювана словникова одиниця діал. по́мість 2 частка неначе незмінювана словникова одиниця діал. по́мість 3 прийменник замість незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
2. помість — діал. 1》 спол., част. Неначе. 2》 прийм. Замість. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помість — ПО́МІСТЬ, діал. 1. спол., част. Неначе. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш (Сл. Б. Грінченка). 2. прийм. Замість. Помість шапки висить на кілку чиясь червона хустка. Словник української мови у 20 томах
4. помість — ЗА́МІСТЬ прийм. (уживається при вказуванні на заміну кого-, чого-небудь кимсь або чимсь іншим), ЗАМІ́СТО діал., ПО́МІСТЬ діал. На ногах у нього замість чобіт вільшані личаки (А. Шиян); Як хазяїн виходив чого з крамниці, то замісто його сиділа хазяйка (Б. Словник синонімів української мови
5. помість — ПО́МІСТЬ, діал. 1. спол., част. Неначе. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш (Сл. Гр.). 2. прийм. Замість. Помість шапки висить на кілку чиясь червона хустка. Словник української мови в 11 томах
6. помість — По́мість нар. Будто, словно. І такі веселі були, щасливі! любо й подивиться, помість сам одмолодієш. МВ. І. 131. Словник української мови Грінченка