порваний

Значення в інших словниках

1. порваний — по́рваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. порваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до порвати I 1-3). || у знач. прикм. || порвано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Не суцільний (про хмари). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порваний — Подертий, роздертий, розідраний, видертий, надертий, обдертий, передертий, передраний, дрантивий, шматований, зішматований, пошматований, розшматований, висотаний, див. обірваний Словник чужослів Павло Штепа
4. порваний — ПО́РВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до порва́ти¹ 1–3. Обридла осоружна граматка, він її разів з сотню прочитав, бувши в дяка, деякі місця напам'ять знає, деякі листки трудніші порвані, слова позатирані (Панас Мирний); Він розстебнув чорну... Словник української мови у 20 томах
5. порваний — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал. Словник синонімів української мови
6. порваний — ПО́РВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до порва́ти¹ 1-3. Обридла осоружна граматка, він її разів з сотню прочитав, бувши в дяка, деякі місця напам’ять знає, деякі листки трудніші порвані, слова позатирані (Мирний, IV, 1955, 80); Він розстебнув чорну... Словник української мови в 11 томах