посуха

Бездощів'я, засуха, суш, суша

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посуха — посу́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. посуха — Засуха, бездощів'я, жм. суша, суш. Словник синонімів Караванського
  3. посуха — [поусуха] -хие, д. і м. -ус'і Орфоепічний словник української мови
  4. посуха — -и, ж. Брак дощу влітку, що призводить до висихання ґрунту і загибелі рослинності; засуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посуха — ПОСУ́ХА, и, ж. Брак дощу влітку, що призводить до висихання ґрунту і загибелі рослинності; засуха. Погода змінилась, настала посуха, земля висохла так, що під ногами дзвеніла (М. Словник української мови у 20 томах
  6. посуха — Довготривалий перiод нестачi або вiдсутностi опадiв, переважно влітку; п. виникає найчастiше у степових або напiвпустельних районах (напр., у Сахель в Африцi); трапляється також в Українi. Універсальний словник-енциклопедія
  7. посуха — ПОСУ́ХА (брак дощу влітку; суха, жарка погода), ЗАСУ́ХА, СУХО́ТА розм., СУ́ША (СУШ) розм., БЕЗДОЩІВ'Я розм. Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в'ялили (М. Рильський); Дощу нема, сонечко припіка, по дорозі аж пил від засухи... (Г. Словник синонімів української мови
  8. посуха — Посу́ха, -хи, -сі; -су́хи, -су́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. посуха — ПОСУ́ХА, и, ж. Брак дощу влітку, що призводить до висихання грунту і загибелі рослинності; засуха. Погода змінилась, настала посуха, земля висохла так, що під ногами дзвеніла (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. посуха — Посуха, -хи ж. Засуха. Вихор бува під посуху. Чуб. І. 35. Словник української мови Грінченка