прапрадід

Значення в інших словниках

1. прапрадід — прапра́дід іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. прапрадід — -а, ч. 1》 Батько прадіда чи прабаби. 2》 перев. мн. Далекі предки. 3》 перен. Далекий попередник кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прапрадід — ПРАПРА́ДІД, а, ч. 1. Батько прадіда чи прабаби. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давнього козачого роду, що його прапрадід Лошак служив колись за бунчукового товариша у якомусь козачому полку (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
4. прапрадід — ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст. Словник синонімів української мови
5. прапрадід — Прапра́дід, -да; -діди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прапрадід — ПРАПРА́ДІД, а, ч. 1. Батько прадіда чи прабаби. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давнього козачого роду, що його прапрадід Лошак служив колись за бунчукового товариша у якомусь козачому полку (Мирний, III, 1954, 259)... Словник української мови в 11 томах
7. прапрадід — Прапрадід, -да м. Прапрадѣдъ. Желех. Словник української мови Грінченка