пробуркуватися

Значення в інших словниках

1. пробуркуватися — пробу́ркуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. пробуркуватися — -уюся, -уєшся, недок., пробуркатися, -аюся, -аєшся, док., розм. Те саме, що пробуджуватися 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробуркуватися — ПРОБУ́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБУ́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що пробу́джуватися 1, 2. – Пробуркуйтесь, добродію! – знову йому Борох (Панас Мирний); – Прокинься, милеє дитятко!... Словник української мови у 20 томах
4. пробуркуватися — ПРОКИДА́ТИСЯ (переставати спати, дрімати), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОБУ́РКУВАТИСЯ розм., РОЗБУ́РКУВАТИСЯ розм., ПРОЛУ́ПУВАТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИ розм. рідше, ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
5. пробуркуватися — ПРОБУ́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБУ́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що пробу́джуватися 1, 2. — Пробуркуйтесь, добродію! — знову йому Борох (Мирний, І, 1954, 293); — Прокинься, милеє дитятко!... Словник української мови в 11 томах