продовжувач

див. подовжувач

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продовжувач — продо́вжувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. продовжувач — -а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продовжувач — ПРОДО́ВЖУВАЧ, а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками. Тарас виступив продовжувачем знаменитих українських кобзарів-бандуристів (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  4. продовжувач — ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ книжн. Словник синонімів української мови
  5. продовжувач — ПРОДО́ВЖУВАЧ, а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками. Великий продовжувач справи Маркса Ленін підніс значення революційної теорії (П’ятдесят років КПРС, 1953, 7)... Словник української мови в 11 томах