розбурханий
див. запальний; схвильований
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбурханий — розбу́рханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розбурханий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбурхати. 2》 у знач. прикм.Який втратив спокій; збуджений, розтривожений. 3》 у знач. прикм. Який розбурхався, став бурхливим, неспокійним (про річку, море і т. ін.). || Який став діючим (про вулкан). 4》 у знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбурханий — РОЗБУ́РХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розбу́рхати. Розбурхані великою грозою на сході, люди брались за зброю, не хотіли коритись гнобителям (І. Словник української мови у 20 томах
- розбурханий — БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет. Словник синонімів української мови
- розбурханий — РОЗБУ́РХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбу́рхати. Розбурхані великою грозою на сході, люди брались за зброю, не хотіли коритись гнобителям (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах