розкучманий

див. кошлатий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкучманий — розку́чманий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкучманий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкучмати. 2》 у знач. прикм. Те саме, що розкуйовджений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкучманий — РОЗКУ́ЧМАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розку́чмати. Поли халата втримував руками. Волосся розкучмане, розчумлене, мовби зворушене тепле вороняче гніздо із пересохлого пруття і сивого пір'я... Словник української мови у 20 томах
  4. розкучманий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. розкучманий — РОЗКУ́ЧМАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розку́чмати. 2. у знач. прикм. Те саме, що розкуйо́вджений 2. Хлопець стріпнув розкучманою «полькою», підвів голову (Мушк., Чорний хліб, 1960, 124); Не повернувся [Сивоок] до князя. Словник української мови в 11 томах