спокусник

Значення в інших словниках

1. спокусник — (той, що спокушає) звабник, баламут, перелесник, книжн. донжуан. Словник синонімів Полюги
2. спокусник — споку́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. спокусник — Звабник, перелесник, баламут, ур. спокуситель, р. зводитель, звідник. Словник синонімів Караванського
4. спокусник — -а, ч. 1》 Той, хто кого-небудь спокушає або спокусив (у 1 знач.). 2》 Чоловік, що зваблює або звабив дівчат, жінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спокусник — СПОКУ́СНИК, а, ч. 1. Той, хто кого-небудь спокушає або спокусив (у 1 знач.). [Парвус:] Геть, сатано-спокуснику! Геть, кате! Се ти прийшов тортури завдавати стражденним душам! Ти призвести хочеш до зради нас!... Словник української мови у 20 томах
6. спокусник — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл. Словник синонімів української мови
7. спокусник — Споку́сник, -ка, -кові, -нику! -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. спокусник — СПОКУ́СНИК, а, ч. 1. Той, хто кого-небудь спокушає або спокусив (у 1 знач.). [Парвус:] Геть, сатано-спокуснику! Геть, кате! Се ти прийшов тортури завдавати стражденним душам! Ти призвести хочеш до зради нас! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
9. спокусник — Спокусник, -ка м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3. Словник української мови Грінченка