сіп

Значення в інших словниках

1. сіп — сіп присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. сіп — СІП, розм. Уживається як пред. за знач. сіпну́ти і сіпну́тися. Пропхалася [Олена] до пана Халявського та його за руку сіп! (Г. Квітка-Основ'яненко); Вона [щука] За удку хіп! А удка – сіп!.. (П. Словник української мови у 20 томах
3. сіп — присудк. сл., розм. Уживається за знач. сіпнути і сіпнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сіп — СІП, присудк. сл., розм. Уживається за знач. сіпну́ти і сіпну́тися. Пропхалася [Олена] до пана Халявського та його за руку сіп! (Кв.-Осн., II, 1956, 213); Вона [щука] За удку хіп! А удка — сіп!.. (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах
5. сіп — Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Алв. 47. Мене за чуприну сіп! Голов. I. 143. Словник української мови Грінченка