таємничо

див. таємно

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таємничо — таємни́чо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. таємничо — ТАЄМНИ́ЧО. Присл. до таємни́чий. Сусана тим часом таємничо щось прикривала в кутку на канапі – та тривожно поглядала на двері (М. Коцюбинський); Ніч таємничо причаїлась довкола і пожадливо слухає, як Василь Григорович поринає у спогади (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. таємничо — Присл. до таємничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. таємничо — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
  5. таємничо — ТАЄМНИ́ЧО. Присл. до таємни́чий. Сусана тим часом таємничо щось прикривала в кутку на канапі — та тривожно поглядала на двері (Коцюб., II, 1955, 368); — Цитьте! — таємничо, нишком сказала Женя. Ярошенко осміхнувся, замовк (Вас., І, 1959, 193). Словник української мови в 11 томах
  6. таємничо — Таємничо нар. Таинственно. Таємничо у куточку карти роскладала. Млак. 89. Словник української мови Грінченка