шусть

Значення в інших словниках

1. шусть — ШУСТЬ, виг., розм. 1. Те саме, що гульк 1. Аж шусть! пан писар з командою: – Де ваш Левко мандрований? (Г. Квітка-Основ'яненко); [Хома:] Не вспів очуматись як слід, Аж шусть, вбігає в хату дід, Наш сторож із бурси, і гукає: – А йди до ректора (М. Словник української мови у 20 томах
2. шусть — виг., розм. 1》 Те саме, що гульк 1). 2》 Уживається як присудок за знач. шуснути. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шусть — Шусть, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. шусть — ШУСТЬ, виг., розм. 1. Те саме, що гульк 1. Аж шусть! пан писар з командою: — Де ваш Левко мандрований? (Кв.-Осн., II, 1956, 303); [Хома:] Не вспів очуматись як слід, Аж шусть, вбігає в хату дід, Наш сторож із бурси, і гукає: — А йди до ректора (Кроп. Словник української мови в 11 томах
5. шусть — Шусть меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Левиц. І. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. Ном. № 7521. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. ЕЗ. V. 121. Палицею шусть в діру. Гн. II. 25. 3) шусть на люльки. Будемъ мѣняться трубками. Ананьев. у. Словник української мови Грінченка