інформувати

Значення в інших словниках

1. інформувати — Повідомляти, сповіщати, давати знати <�інформацію>, доводити до відома, (- що) тримати в курсі чого; (потай) доносити, нашіптувати, ф. стукати; п-к -УЮЧИЙ, що інформує, звиклий інформувати, радий поінформувати, інформатор, інформаційний, інформативний, для інформації. Словник синонімів Караванського
2. інформувати — Доповідати, доповісти, подоповідати, оповідувати, оповідати, оповісти, посповідати, повідати, повісти, переповідати, переповісти, розповідати, розповісти, порозповідати, повідомляти, повідомити, звідомляти, звідомити, позвідомляти, оповіщати, оповісти, сповіщати, сповісти, пооповіщати Словник чужослів Павло Штепа
3. інформувати — інформува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
4. інформувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Повідомляти про що-небудь; доводити до відома. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. інформувати — ОЗНАЙО́МЛЮВАТИ (ОБЗНАЙО́МЛЮВАТИ рідше) (подавати відомості про що-небудь), ЗНАЙО́МИТИ, ІНФОРМУВА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) у що; ПОСВЯЩА́ТИ (у що — перев. про таємне). — Док. Словник синонімів української мови
6. інформувати — Інформува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. інформувати — ІНФОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Повідомляти про що-небудь; доводити до відома. Увесь час інформували мене, як іде допит (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах