вимога

1) (категорична) demand; (прохання) request; (претензія) claim

задовольнити вимогу — to meet a claim

за першою вимогою — at the first request, as soon as demanded

за вимогою суду — by order (requisition) of the court

відступитися від своєї вимоги — to abandon (to give up, to withdraw) one's claim

2) перев. мн. (норми) demands, standards; (умови) requirements, specifications

вимоги часу — demands of the times

екологічні вимоги — ecological requirements

кваліфікаційні вимоги — job specifications, qualifying requirements

відповідати вимогам — to meet (to satisfy) the requirements

3) перев. мн. (потреби) needs, wants

4) (документ) order, requisition