відбиватися

недок. відбиватися, док. відбитися

1) (захищатися) to defend oneself (against); to beat off, to repulse

відбиватися від ворога — to beat off the enemy

2) (про світло, хвилі) to be reflected; to reverberate

3) (залишати слід) to leave an imprint

відбиватися в пам'яті — to be engraved (stamped) on one's memory

4) (позначатися, впливати) to affect, to have an affect (on); to tell (on)

це відіб'ється на його здоров'ї — that will tell on his health

5) (відламуватися) to break off, to be broken off

6) (відставати від своїх) to drop (to fall) behind, to straggle, to become separated from

відбиватися від компанії — to keep off

відбиватися від рук — розм. to get out of hand, to be incorrigible; (про дитину) to become unmanageable