відбитися

недок. відбиватися, док. відбитися

1) (захищатися) to defend oneself (against); to beat off, to repulse

відбитися від ворога — to beat off the enemy

2) (про світло, хвилі) to be reflected; to reverberate

3) (залишати слід) to leave an imprint

відбитися в пам'яті — to be engraved (stamped) on one's memory

4) (позначатися, впливати) to affect, to have an affect (on); to tell (on)

це відіб'ється на його здоров'ї — that will tell on his health

5) (відламуватися) to break off, to be broken off

6) (відставати від своїх) to drop (to fall) behind, to straggle, to become separated from

відбитися від компанії — to keep off

відбитися від рук — розм. to get out of hand, to be incorrigible; (про дитину) to become unmanageable