відмова

1) refusal, repudiation, denial, renunciation; юр. rejection, nonsuit; sl. mitten

відмова від позову — юр. abandonment

відмова від чогось — giving smth. up

одержувати відмова — (в чомусь) to be refused; (на пропозицію) to be rejected

відмова скоритися — defiance; disobedience

рішуча відмова — a flat refusal

не приймати відмови — to take no denial

він не прийме відмови — he will not take no (for an answer)

невже ви відповісте відмовою на це прохання? — can you deny this request?

2) тех. (про стан машини) failure; inaction

працювати без відмови — to run smoothly

до відмови — as far as it will go