відмовитися

недок. відмовлятися, док. відмовитися

1) to refuse; to give up, to renounce, to deny; (від авторства) to disclaim, to disown; (від своєї думки) to recede; (від влади, престолу) to abdicate

відмовитися від запрошення — to back out of (to refuse) an invitation

відмовитися від звички — to relinquish a habit

відмовитися від посади — to give up a position (job), to resign a position

відмовитися від прав — to abandon rights, to relinquish

відмовитися від пропозиції — to decline (to reject) an offer; sl. to turn down a proposal

відмовитися від своїх слів — to retract one's words

відмовитися від свого підпису — to deny one's signature

відмовитися вислухати когось — to refuse to listen to smb.

відмовитися від будь-яких розкошів — to deny oneself every luxury

2) (відговорюватися, ухилятися) to excuse oneself, to find an excuse, to pretend

відмовитися нездужанням (незнанням) — to pretend indisposition (ignorance)