відмовлятися

недок. відмовлятися, док. відмовитися

1) to refuse; to give up, to renounce, to deny; (від авторства) to disclaim, to disown; (від своєї думки) to recede; (від влади, престолу) to abdicate

відмовлятися від запрошення — to back out of (to refuse) an invitation

відмовлятися від звички — to relinquish a habit

відмовлятися від посади — to give up a position (job), to resign a position

відмовлятися від прав — to abandon rights, to relinquish

відмовлятися від пропозиції — to decline (to reject) an offer; sl. to turn down a proposal

відмовлятися від своїх слів — to retract one's words

відмовлятися від свого підпису — to deny one's signature

відмовлятися вислухати когось — to refuse to listen to smb.

відмовлятися від будь-яких розкошів — to deny oneself every luxury

2) (відговорюватися, ухилятися) to excuse oneself, to find an excuse, to pretend

відмовлятися нездужанням (незнанням) — to pretend indisposition (ignorance)