відірватися

недок. відриватися, док. відірватися

1) (про ґудзик і т.п.) to come off, to tear off

2) to take off, to lift off

відірватися від землі — ав. to take off

3) (від; перестати займатися чимсь і т.ін.) to tear oneself away (from)

він не міг відірватися від книги — he could not tear himself away from the book

не відриваючись — without interruption

не відриваючись від роботи — without stopping work

4) (втрачати зв'язок) to lose touch (with), to lose contact (with)

відірватися від родини — to lose contact with one's family