задовольнити

недок. задовольняти, док. задовольнити

1) to satisfy, to content; to please (smb.); to gratify

задовольнити потреби — to meet the needs; to satisfy the requirements

задовольнити чиєсь бажання — to meet one's wishes

його важко задовольнити — it is hard to please him, he is hard to please

її робота мене задовольняє — I am pleased with her work

2) (відповідати) to answer, to meet

задовольнити вимогам — to be up to the mark, to answer (to meet) the demands