запанувати

недок. запановувати, док. запанувати

1) тк. док. (стати панівним) to prevail (over); to triumph; (почати правити) to rule (over); (одержати владу) to reign

2) (наставати, встановлюватися) to come, to set in; (про тишу та ін.) to fall

3) (оволодівати — про почуття) to seize, to grip