звичайний

Usual, ordinary; habitual; (звичний) customary; common, simple, plain

звичайний ступінь — грам. positive degree

він собі звичайна людина — he is an (ordinary) average man

це звичайна історія — it's an ordinary (usual) affair, there is nothing unusual (out of the way, extraordinary) about it

звичайна річ — usual thing

звичайні люди — the common run of men; ordinary (common, plain) people