налітати

I док. налетіти

(накидатися) to swoop down, to fly (at), to rush (at); (зіштовхнутися) to fall (on), to collide (with), to smash (into); (про вітер і т.д.) to spring up

влітку в кімнату налітає багато пилу — a lot of dust drifts into the room in summer

II

(якусь кількість годин, кілометрів) ав. to have flown (so many hours); to have covered (so many kilometres)