позбавити

недок. позбавляти, док. позбавити

to deprive, to bereave, to rob, to defraud (of); (прав) to divest; (майна, володіння судом) to evict

позбавити волі — to imprison

позбавити громадянства — to denaturalize

позбавити права голосу — to deprive of the vote; юр. to disfranchise

позбавити прав — to deprive of rights

позбавити прав на спадщину — to disinherit (smb.)

позбавити громадських прав — to disfranchise

позбавити життя — to kill, to make away (with)

позбавити себе життя — to commit suicide

позбавити притулку — to deprive of shelter

позбавити привілею — to withdraw (to deprive of) a privilege

позбавити невинності — to deflower

позбавити слова — to deprive smb. of the right to speak