прожити

недок. проживати, док. прожити

1) (жити десь) to live, to dwell, to reside; (тимчасово) to stay, to sojourn

він проживає за кордоном — he resides (is living) abroad

вони прожили літо на селі — they spent the summer in the country

він не проживе до завтра — he will not outlive the day; he will not live over today

2) (витрачати гроші та ін.) to spend, to run through, to squander

він прожив своє майно — he has wasted his fortune; he has run through his fortune