розбивати

док. розбити

(посуд та ін.) to break, to smash; (бочку, човен) to stave in; (голову та ін.) to fracture; (життя, щастя) to ruin; (ворога) to overwhelm, to defeat; (намет) to pitch; (сад, парк) to lay out; (на ділянки) to parcel, to divide (into); (сили, голоси) to split

розбивати на шматки — to smash (to dash) to pieces; to break into smithereens

розбивати наголову (вщент) (ворога) — to crush, to mincemeat, to overwhelm