дошкуляти

дошкуля́ти

несов. — дошкуляти, сов. — дошкулити

(кого и кому) разг. донимать, донять (кого); пронимать, пронять (кого); (обижать) задевать, задеть (за живое) (кого)

Джерело: Українсько-російський словник на Slovnyk.me