навдивовижу

навдивови́жу

нар.

1) удивительно, поразительно; разг. на редкость

2) (очень хороший) на удивление

3) (только в сказ.) разг. в диковину [диковинку]; безл. удивительно

Джерело: Українсько-російський словник на Slovnyk.me