найвищий

найви́щий

Самый высокий, наивысший; выше всего [всех]; (только без сравн.) высочайший; высший; (главный) верховный

найвища кара [міра покарання] — высшая мера наказания

найвищий ступінь — грам. превосходная степень

Джерело: Українсько-російський словник на Slovnyk.me