орудувати

ору́дувати

разг.

1) (чим) орудовать (чем); обращаться (с чем) (пользоваться); книжн. вершить; разг. воротить, ворочать (распоряжаться чем-н.); (быть верховодом, заправилой) верховодить, заправлять

орудувати справами — орудовать [вершить, воротить, ворочать] делами

він уміє орудувати інструментом — он умеет обращаться с инструментом

2) (без доп.) орудовать, действовать

Джерело: Українсько-російський словник на Slovnyk.me