осередок

осере́док

1) центр, книжн. средоточие, перен. сердцевина; (место, откуда что-н. распространяется) очаг

осередок освіти — очаг просвещения

2) (организационная группа, единица) ячейка

Джерело: Українсько-російський словник на Slovnyk.me