підлягати

підляга́ти

несов. — підлягати, сов. — підлягти

1) (кому, чому) подчиняться, подчиниться (кому, чему); быть в подчинении (у кого), быть подчинённым (кому, чему)

2) (только несов. — в официальном языке) подлежать

підлягати судові [юридичній відповідальності] — подлежать суду [юридической ответственности]

не підлягає оголошенню [розголошенню] — не подлежит оглашению [разглашению]

3) (испытывать на себе действие чего-н.) подвергаться, подвергнуться

підлягати, підлягти іспитові — подвергаться, подвергнуться экзамену

всі тіла підлягають законові земного тяжіння — все тела повинуются закону земного тяготения