розпоряджатися

розпоряджа́тися

несов. — розпоряджатися, сов. — розпорядитися

1) распоряжаться, распорядиться

2) (только несов.; управлять чем-н.) распоряжаться, реже хозяйничать; (использовать кого-н., что-н. по своему усмотрению) располагать

Джерело: Українсько-російський словник на Slovnyk.me