спокій

спо́кій

(род. спокою)

1) спокойствие; покой (отсутствие тревог, забот; неподвижность; отдых); хладнокровие (выдержка)

в згоді і спокої — в мире и согласии

вічний спокій — поэз. вечный покой

дати спокій (кому) — оставить в покое (кого), разг. отстать (от кого)

2) физ.; биол. и пр. покой

Джерело: Українсько-російський словник на Slovnyk.me