терпець

терпе́ць

разг.

терпение; разг. терпёж (при отрицании)

терпець (мій [мені и т.п.]) урвався [увірвався] — терпение (моё [у меня и т.п.]) лопнуло, (мне, кому-либо и т.п.) стало невтерпёж

втрачати терпець — терять терпение, выходить из себя