хмара

хма́ра

1) облако; туча

хмара диму, куряви — облако дыма, пыли

до хмар [хмари], під хмари [хмару] — (очень высоко) до облаков, до неба, до небес, под облака

2) (перен. для обознач. тяжёлого, мрачного состояния) туча

- зібралися хмари

3) (перен. множество кого-н., чего-н.) туча, тьма

хмарою сунути — валом валить

Джерело: Українсько-російський словник на Slovnyk.me