вухо

【中】

1) 耳, 耳朵; 听觉

2) 耳子, 系孔, 吊环(各种器物便于拿和系的部分)

2) (帽子的) 护耳, 耳罩

Шапка в вухами 有护耳的帽子

◇ Ведмеже вухо 毛蕊花

Пропускати повз вуха 当耳边风, 置若罔闻

Мати вухо до музики 对音乐听觉灵敏

Насторожити вуха 十分注意地听, 凝神地听; 竖起耳朵听(指动物)

Краем вуха почути 听说, 道听途说

Вдарити (або видрати) поза уха 打某人耳光