камінь

【阳】

1) 石头; 岩石

Дикий камінь 鹅卵石

Місячний камінь 月长石

3) 口 磨盘; 磨

◇ Камінь спотикання 文语 障碍物. (як) камінь з серця (або плечей, пліч) 口 心上一块石头落了地, 心里轻松了

Наріжний камінь 奠基石

Під лежачий камінь і вода не біжить 有石头平放着, 水流不过去(喻：凡事要靠自己努力, 才能有所成就)