язик

【阳】

1) 舌, 舌头

2) (钟﹑ 铃的) 舌﹑ 簧(舌)

3) 军 舌头, 俘虏

◇ Язик свербить 口 舌头发痒; 忍不住要说话

Зірвалось з язика 口 脱口而出; 无心地说出了

Молоти (або клепати) язиком 口 说废话, 胡扯

Помести на язиках або узяти на язики 口 说起某人, 谈起某人

Притча во язицех 口 谈笑的话头, 街谈巷议的资料

Тримати язика за зубами 守口如瓶, 不泄漏秘密

Тягти за язик 通某人说话, 强使某人发表意见