Єрихон

М. у Палестині в долині Йордану, 276 м н.р.м.; 15 тис. мшк.; торговельний і туристичний центр; з 1967 під окупацією Ізраїлю; 1994 як перше місто на Зх. Березі Йордану отримало автономію. Сліди одного з найдавніших людських поселень (бл. 7800 до н.е.); з IV тисячоліття до н.е. до 1580 до н.е. постійно заселене; оточене могутнім кам'яним муром з оборонними вежами; будинки з підлогою з невипаленої цегли; згідно з Біблією мури Є. впали від звуків труб ізраїльтян, які облягали місто.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Єрихон — Єрихо́н іменник чоловічого роду місто в Палестині Орфографічний словник української мови
  2. Єрихон — Єрихо́н, -ну, -нові, в -ні (м.); єрихо́нський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)