Ізмаїл

М. у Одеській обл., райцентр, на лівому березі Кілійського гирла р. Дунай; 95 тис. мшк.; харчова, судноремонтна, паперово-целюлозна промисловість; порт, доступний для морських суден, залізничний вузол; вузи; музеї (в тому числі діорама Штурм фортеці Ізмаїл рос. військами у 1790 в будинку колишньої мечеті XVI ст.); пам'ятки архітектури XIX ст. (церква Різдва, Успенська, Свято-Миколаївська церкви, Покровський собор із дзвіницею). Поселення на місці сучасного І. від I-II ст. н.е., у XVI ст. захоплений Османською імперією та перетворений на вел. фортецю, яку 1609 і 1621 штурмували запорозькі козаки, 1790 здобутий укр. та рос. військами під командуванням О. Суворова, з 1812 у Рос. імперії, 1918-40 у складі Румунії, з 1940 в УРСР.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ізмаїл — д.-євр.; ім'я Yisma'el — почує Бог (буквально: почуте прохання). Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Ізмаїл — Ізмаї́л 1 іменник чоловічого роду, істота ім'я Ізмаї́л 2 іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  3. Ізмаїл — Ізмаї́л, -лу, -лові, в -лі (місто) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)