Індонезія

Держава у Пд.-Сх. Азії, на Малайському архіпелазі та зх. частині острова Нова Ґвінея; поділяється на 27 провінцій. До складу І. входить 13,7 тис. островів (у т.ч. 6 тис. населених); протяжність із зх. на сх. понад 4800 км; найбільші острови: Суматра, Калімантан, Сулавесі, Ява; з бл. 400 вулканів понад 100 діючих; часті землетруси; клімат тропічний, украй вологий (річні опади 2000-4000 мм і більше), на Малих Зондських островах — субтропічний вологий; бл. 60% території ліси з цінними породами дерев (тук, сандал, ебен, камфара). Індонезійці 95%, окрім того, переважно китайці, індійці, папуаси; мусульмани 87% (найбільша мусульманська країна світу), християни 10%, індуси, буддисти та ін.; щільність заселення на Яві й Мадурі понад 1000 мшк. на км²; міське населення 42%; гол. м.: Джакарта (столиця), Сурабая, Бандунґ, Суракарта, Джоґ'якарта, Медан, Уджунґ-Панданґ, Банджармасін. Країна, що розвивається, з ринковою економікою, експортер нафти; вирощування рису (3 місце у світі, 1992), кукурудзи, батату, маніоки, сої, арахісу; на експорт: каучуконоси (1/4 світового виробництва каучуку), кокосову пальма (30% копри), олійну пальму (20% пальмової олії), каву, чай, какао, цукрову тростину, тютюн, хінне дерево, перець, мускат; рибальство (креветки, тунець); вирубка дерева; видобуток нафти, природного газу, вугілля, руд свинцю, нікелю, міді, бокситів, золота, срібла; харчова промисловість (цукрова, олійна, тютюнова), легка (текстильна, взуттєва), транспортобудівна, електронна, хіміч. (штучні добрива, нафтохіміч., ґума), металургійна та машинобудівна (більшість підприємств на Яві), мистецькі ремесла; каботажне мореплавство; найбільші морські порти: Танджунґперюк (Джакарта), Танджунґперак (Сурабая), Белаван (Медан), Уджунґ-Панданґ (Масакар); розвинутий авіаційний транспорт; 1993 І. відвідали 3,3 млн. туристів з-за кордону. Історія. На поч. XVI ст. на Малайському архіпелазі висадилися португальці та іспанці, наприкінці століття — голландці; останні завоювали місцеві мусульманські держави, з яких у XVIII ст. створили колонію Голландська Вест-Індія; під час II Світової війни (від 1942) захоплена Японією; наприкінці японської окупації (VIII 1945) А. Сукарно, провідник борців за незалежність, проголосив Республіку І.; 1949 Нідерланди визнали суверенітет І.; від часу придушення у 1965 комуністичного заколоту І. керував ген. Сухарто (1993 вшосте обраний президентом); масові порушення прав людини, корупція і зловживання призвели до його відставки у 1998, але влада й надалі належить політичним соратникам Сухарто.