Азербайджан

I

(Азербайджанська Республіка) держава в Азії, на Кавказі, на узбережжі Каспійського м.; до складу А. входять Нахічеванська республіка та Нагірний Карабах. На пн. пасма Великого Кавказу (вис. до 4466 м), на пд. Малий Кавказ і Талишські г., відокремлені від моря Ленкоранською низ.; в центр. частині Куранська низ.; гол. р.: Кура з Араксом; посушливі степи, пустелі й напівпустелі, у горах ліси. Азербайджанці 83%, росіяни 6%, вірмени, лезґини; більшість віруючих мусульмани; міське населення 53%; гол. м.: Баку (столиця), Ґянджа, Сумґайит. Економічні реформи розпочалися після здобуття незалежності; кредити, призначені на реструктуризацію нафтового сектора. Видобуток нафти і природного газу (шельфові поклади); виплавка заліза й алюмінію; нафтопереробна, хіміч., бурильних машин, харчова, легка промисловість; розведення худоби, овець, шовкопряда; вирощування зернових, винограду, овочів та фруктів (зокрема дині), бавовни; нафтопровід Баку-Батумі (Грузія), газопровід з Ірану (відгалуження до Вірменії та Грузії); гол. порт Баку (пороми на сх. узбережжя, до Туркменістану). Історія. У давнину належав Персії; у VII ст. завойований арабами, у XV ст. район персько-турец. протистояння, у XIX ст. поділений між Росією та Персією; від 1920 рад. республіка, від 1922 у складі Закавказької Федерації, приєднано Нагірний Карабах (80% вірмен); 1988 війна вірмен Нагірного Карабаху з азербайджанським урядом, внаслідок чого Карабах відірваний від А. (карабахців підтримувала Вірменія, що призвело у 1992 до вірмено-азербайджанської війни); 1991 проголосив незалежність і вступив до СНД.

II

історична область у Зх. Азії, охоплює державу А. і Пн.-Зх. Іран; 197 тис. км², близько 11 млн. мшк., переважно азербайджанці, курди і вірмени; височинно-гористий; вирощування пшениці, бавовни, винограду; тваринництво.