Азія

Найбільша частина світу, утворює з Європою континент Євразію; від Пн. Америки відокремлена Беринґовою прот., від Африки Суецьким каналом і Червоним м., від Європи протоками Босфор і Дарданелли; умовний континентальний кордон з Європою проходить Сх. Уралом і берегом Каспійського м.; 44,4 млн. км² (разом з поверхнею Каспійського м.) — бл. 30% материкової поверхні Землі; найбільша меридіальна протяжність 8400 км, паралельна 8590 км. Розчленована берегова лінія (довж. 62 тис. км); численні півостр. (Аравійський, Індійський, Індокитай, Мала Азія, Таймир) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський). В А. знаходиться найвища вершина Землі Джомолунґма (Еверест — 8848 м) і найглибша депресія — Мертве м. (405 м н.р.м.); середня вис. 950 м. Бл. 75% поверхні А. становлять гори і височини між Середземним м. й узбережжям Тихого о.; в центр. частині А. найвищі на Землі гори (Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш), високо розташовані височини (Тибетська, Монгольська), а також великі западисті улоговини (Кашґарська, Джунґарська); розлогі низовини в пн.-зх. частині (Західносибірська, Туранська) і прибережній зоні (Маньчжурська, Китайська, Індостанська). Безстічні простори, переважно пустельні улоговини, займають 37% поверхні А. Клімат від субполярного та полярного на крайній пн. до тропічного, дуже вологого на пд.-сх. і тропічного дуже сухого на пд.-зх., на більшості території виразно континентальний; на пн. тундра і зона хвойних лісів тайги (район вічної мерзлоти), в центр. та пд.-зх. частині степи, що переходять в напівпустелі та пустелі, на пд.-сх. мусонні та тропічні ліси. В А. проживає 3,4 млрд. населення (60% жителів Землі), переважно жовтої та білої рас (на зх.); бл. 90% населення зосереджено у пд.-сх. А., високогірні простори та пустелі незаселені; рівень урбанізації від понад 90% (Сінґапур, Кувейт, Ізраїль) до 10% (Непал, Оман, Камбоджа, Бутан); найбільші міські агломерації: Сеул, Шанхай, Токіо, Пекін, Бомбей, Калькутта. А. є колискою великих релігій: буддизму, індуїзму та ісламу.