Афіни

Столиця Греції, на півостр. Аттика, над зат. Саронікос; 748 тис. мшк., з передмістями (разом із портом Пірей) 3,1 млн. мшк.; найбільший промисловий округ країни (текстильна, хіміч., виноробна, олійна промисловість); фінансовий (банки, страхові товариства) та науковий центр країни (унів., музеї); туристичний центр міжнародного значення; транспортний вузол. Античні пам'ятки у 3 ансамблях: найважливіший — Акрополь із Парфеноном та будівлі біля підніжжя гори — театр Діоніса, пам'ятник Лісикрату; другий — залишки 2 площ (грец. Агори та рим. з Вежею Вітрів), а також квартал гончарів Керамейкос та великий некрополь; третій — група будівель на місці Адріанополіса (у т.ч. храм Зевса Олімпійського). З часів середньовіччя — візантійські храми (XI-XIII ст., серед яких Айос Теодорос, Мала Метрополія); резиденції у стилі неокласицизму (XIX ст.). В античні часи гол. м. Аттики, започатковане у мікенську епоху (Акрополь, 2 полов. II тис. до н.е.); розквіт у VI ст. до н.е. під управлінням Пісистратів та в V ст. — золотий вік А. за часів Перикла; гол. інтелектуальний та культурний центр Греції, з III ст. до н.е. — елліністичного світу (разом з Александрією); втратили значення 529 до н.е. (закриття Академії Платона); повернули його як столиця (з 1834) незалежної Греції.