Барка

(псевдонім: Василь Очерет)

Василь, нар. 1908, укр. письменник; на еміграції з 1943 (ФРН, США); філософська проза, поезія; екзистенція особи в сучасному світі, складна гра зі словом; збірки поезії Апостоли, Білий світ, драматична поема Кавказ, романи Рай, Спокутник і ключі землі, ораторія Молебник неофітів; особливо популярний Жовтий князь про голод в Україні 1933; літературознавчі праці.

∗∗∗

Плоскодонне судно для перевезення вантажу переважно річковими шляхами; зазвичай без власного приводу; десантна б. — корабель, пристосований для перевезення військ та спорядження, їх висадки безпосередньо на берег.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барка — -и, ж. Плоскодонне річкове судно без палуби для перевезення вантажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. барка — Берлина Словник чужослів Павло Штепа
  3. барка — БА́РКА, и, ж. Плоскодонне річкове судно без палуби для перевезення вантажу. За ним Азиллас плив на барці (І. Котляревський); Теплий вітерець вечірній роздуває білий парус, і пливе, мов лебідь, барка до Афонської гори (І. Словник української мови у 20 томах
  4. Барка — Ба́рка 1 прізвище Ба́рка 2 іменник жіночого роду місто в Лівії Орфографічний словник української мови
  5. барка — БАРКА, и, жін. Плоскодонне річкове судно без палуби для перевезення вантажу. За ним Азиллас плив на барці (Іван Котляревський, I, 1952, 251); Теплий вітерець вечірній роздуває білий парус, і пливе, мов лебідь, барка до Афонської гори (Іван Франко, XI... Словник української мови в 11 томах
  6. барка — Барка, -ки ж. Плоскодонное рѣчное судно для грузовъ: барка. За ним Азилас плив на барці. Котл. Ен. VI. 17. Словник української мови Грінченка