1. Універсальний словник-енциклопедія

Бах

I

(Bach)

Йоґанн Себастьян, 1685-1750, нім. композитор, органіст-віртуоз; один із найвизначніших композиторів, представник музики пізнього бароко, майстер поліфонії; Висока меса h-moll, Пристрасті за Йоанном, Пристрасті за Матвієм, понад 200 духовних і світських сонат, Magnificat; твори для оркестру (6 брандербурзьких концертів, сюїти), органні та фортепіанні твори (у прелюдії та фузі мі-бемоль мінор Добре темперованого клавіру відчутні інтонації укр. народних пісень).

II

(Bach)

Александр фон, барон, 1830-93, австр. політик, 1849-59 міністр внутрішніх справ, з 1852 фактичний прем'єр (т.зв. доба Б.); консервативна централістська політика.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бах — виг. 1》 Звуконаслідування, що означає звук від удару, пострілу і т. ін. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. бахкати 1), 2) і бахнути 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бах — БАХ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає звук від удару, пострілу і т. ін. Бахнув у лісі постріл. Бах-бах-бах... загриміли з рушниць верхи (М. Коцюбинський). 2. розм. Уживається як присудок за знач. ба́хкати 1, 2 і ба́хнути... Словник української мови у 20 томах
  3. Бах — Бах прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  4. бах — див. бух Словник синонімів Вусика
  5. бах — БАХ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає звук від удару, пострілу і т. ін. Бахнув у лісі стріл. Бах-бах-бах… загриміли з рушниць верхи (Коцюб., II, 1955, 323). 2. розм. Уживається як присудок за знач. ба́хкати 1, 2 і ба́хнути... Словник української мови в 11 томах
  6. бах — Бах! меж. Звукоподражаніе паленію, выстрѣлу. Летів птах, на воду бах. Ном. стр. 292, № 63. Словник української мови Грінченка